Фоліарні обробки рослин під час стресу: коли допомога перетворюється на шкоду
Ось і завершується весняний період польових робіт. А весна цього року була «з перчинкою». Мало того, що дефіцит вологи в зимовий і весняний періоди вплинув на озимі культури, до цього додалися ще й дві хвилі весняних заморозків. І між всим цим потрібно було зайти в поле з підживленням рослин і профілактичними обробками.
Підвищення температур з кінця лютого спровокувало відновлення вегетації посівів, але природа вміє жартувати, і вже у березні випав сніг, а температури знизились до -5°С, подекуди ще нижче. Та цей сніг не надто допоміг накопичити вологу в ґрунті і весняний період відзначився низьким рівнем її запасів, що у поєднанні з різкими коливаннями температур від +25°С до -5°С, дуже негативно вплинуло на фізіологічні процеси в рослинах.
Стрес рослин, спричинений прилипачами і ад’ювантами
Доволі часто в проведенні фоліарних обробок рослин присутній стрес не враховується. До слова, реакція рослин на стрес у ранніх фазах розвитку різна, інколи це уповільнення розвитку, скручування листочків або навіть незначне обмерзання.
На фото зліва — в’янення рослин та відмирання нижніх листків на пшениці під впливом дефіциту вологи; справа — ознаки прояву незначного обмерзання листків пшениці.
Однак абсолютно будь-яка обробка вегетативної маси безпосередньо перед або після заморозку має негативний вплив на рослину.
Прилипачі, ад’юванти та інші на перший погляд безпечні речовини володіють властивістю покращення проникнення бакової суміші та утримання її на вегетативній масі рослин, для чого вони і використовуються. Але як це впливає на стан рослини, коли відразу після обробки спостерігаємо зниження температури до -5°С? Виходячи з наших спостережень, ми бачимо збільшення ступеня обмерзання рослини.
При зниженні температури повітря нижче 0°С в рослині розпочинаються фізіологічні процеси зміни гормонального балансу. Збільшується вміст стресових гормонів (етилен, абсцизова кислота), що призводить до уповільнення фізіологічних процесів в рослині та зниження вмісту вологи у вегетативній масі. Це призводить до зниження тургору листків. При цьому різко зменшується вміст ростових гормонів (цитокінін, ауксин, гіберелін). Тож коли ми при цьому всьому штучно утримуємо вологу в листках, застосовуючи прилипачі, адюванти та ЗЗР (вони також містять наповнювачі), це призводить до кристалізації вологи та розриву клітин у тканині листків. Через це не рекомендовано проводити обробки перед або відразу після заморозків. Причиною є не лише погіршення ефективності бакової суміші, а й ризик пригнічення розвитку рослини.
Обмерзання призводить до пошкодження до 25% фотосинтезуючого апарату і точно вплине на подальший фізіологічний розвиток рослин та формування врожаю.
Стрес рослин після внесення регуляторів росту
Постійні коливання температур призводять до уповільнення розвитку рослини, та інколи це хибне враження. Рослина пшениці може бути низькою, але при цьому знаходитися у фазі розвитку 2-3 міжвузля.
Застосування регуляторів росту під час стресу рослин дуже небезпечне. Адже це стресові препарати, і самі виробники категорично забороняють їх застосовувати на рослинах, які перебувають у стані стресу. Подекуди ми спостерігали вплив відразу декількох стресових чинників на рослину і це обернулося втратою посіву.
Внесення гербіцидів не в ті фази
Застосування гербіцидів не у відповідні фази розвитку озимої пшениці внаслідок запізнення чи іншої причини чинить сильний вплив на рослину. Він проявляється затримкою росту, подекуди розвитку, пожовтінням листків. А часом ми можемо не спостерігати візуальних ознак під час вегетації, а після збирання врожаю, оглядаючи зерно, бачимо недорозвинені зернівки, низьку натурну масу.
В рідкісних випадках можна навіть спостерігати загибель рослин.
На фото зображено використання гербіциду на основі 2,4 дихлорфеноксиоцтової кислоти 2-етилгексиловий ефір: зліва — із запізненням по фазі розвитку культури під впливом заморозків; справа — відповідно до регламенту, також під дією заморозків.
Знаючи про свій промах зі строком внесення, іноді фермери вдаються до спроб реанімувати рослини за допомогою амінокислот і антистресантів. Такі продукти позитивно впливають на рослину, активізуючи захисні та відновлювальні процеси, але тільки у живих рослин. Тому перед застосуванням слід оцінити стан культури та доцільність.
Стрес від післядії гербіцидів
Післядія гербіцидів, які застосовувалися без дотримання регламентів, може завдати непоправної шкоди посіву.
Чинники, що підвищують ризик післядії гербіцидів:
- суха погода;
- пізнє внесення (особливо гербіцидів із довгим періодом напіврозпаду);
- низька мікробна активність у ґрунті;
- низький вміст органічної речовини в ґрунті;
- прохолодні та похмурі дні.
Як наслідок — зниження урожайності та якості врожаю, а інколи загибель посівів.
Наприклад, діючі речовини імазамокс та імазапір застосовувати на полі можна не частіше разу на три роки, а в сівозмінах, де є цукрові буряки, такі речовини категорично заборонені.
Вирощуючи кукурудзу як монокультуру, варто зважати на те, що гербіциди на основі таких діючих речовин як амідосульфурон, йодосульфурон, амінопіралід, мезотріон і римсульфурон мають тривалу залишкову дію речовин на бобові, айстрові, амарантові та хрестоцвіті культури. Післядія цих речовин призводить до деградації ґрунту та неможливості побудувати повноцінну сівозміну.
Тривалу післядію також мають тріасульфурон, мезосульфурон, сульфосульфурон, хлорсульфурон, метсульфурон-метил.
Читайте також: Метсульфурон-метил у контролі дводольних бур’янів: як він діє та коли застосовувати
Підвищення стресостійкості рослин
На стан посівів впливає багато чинників, як ґрунтово-кліматичні умови, попередники, мінеральне живлення тощо. Але всі слабкі посіви мають дещо спільне — слабку кореневу систему.
На відміну від попередника і мінерального живлення погоду проконтролювати неможливо. Виправити її наслідки теж складно. А ось що ми можемо зробити напевно, щоб підвищити стресостійкість рослин, так це покращити кореневу систему на старті. Зробити це можна за допомогою бактеріальних препаратів.
Нижче проілюстровано стан рослини залежно від розвитку кореневої системи: зліва — рослини пшениці, насіння оброблене хімічним протруйником; справа — рослини пшениці, насіння оброблене хімічним протруйником + БАКТОЛАЙВ СІД у нормі 0,1 кг/т насіння.
Для отримання вирівняних і дружніх сходів з оптимальною густотою та добре розвиненою кореневою системою ми рекомендуємо використовувати біофунгіцид БАКТОЛАЙВ СІД в нормі 0,1-0,2 кг/т насіння. До складу біофунгіциду входять бактерії Bacillus subtilis, гриби роду Trichoderma, мікроелементи та органічні кислоти для стимуляції розвитку кореневої системи.
Штами Bacillus subtilis проявляють різнобічну дію на збудників хвороб: виробляють антибіотики, є антагоністами по відношенню до фітопатогенів, в тому числі до збудника склеротиніозу. Крім того, в більшості випадків вони проявляють стимулюючий ефект щодо імунітету культур.
Гриб Trichoderma пригнічує розвиток фітопатогенів шляхом конкуренції за субстрат, а також виділенням біологічно активних речовин, які пригнічують розвиток багатьох видів збудників захворювань і гальмують їхню репродуктивну здатність. За рахунок високої біологічної активності гриб Trichoderma швидко освоює субстрат, активно бере участь в розкладанні органічних сполук, процесах амоніфікації та нітрифікації, посилення мобілізації фосфору і калію, збагачуючи ґрунт рухливими формами поживних речовин.
Загалом використання заходів для стимуляції розвитку кореневої системи завжди позитивно впливає на стійкість рослин до несприятливих умов, таких як дефіцит вологи, зниження температур повітря і певною мірою приморозків. Адже лише добре розвинений корінь може забезпечити стійкість рослини і реалізацію потенціалу врожайності культури.
Компанія Himagro M реалізує ініціативу «КРЕДИТНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВРОЖАЮ» за підтримки американського народу, наданої через Програму з аграрного і сільського розвитку (АГРО). У межах неї аграрії можуть отримати продукцію для захисту рослин на вигідних умовах відтермінування оплати (отримуйте зараз — сплачуйте після збору врожаю).
Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.
