На півдні посуха знищила десятки тисяч гектарів посівів, який стан посівів зараз (інформація оновлюється)

Правобережна Херсонщина — ситуація на 8 червня 2025 року. Останні три дні російський агресор запускає рої дронів, випалюючи урожай, найбільше страждає 20-ти кілометрова зона правобережжя Херсонщини. В ексклюзивному коментарі для SuperAgronom.com розповів Віталій Пічура, доктор с/г наук, професор, завідувач кафедри екології та сталого розвитку імені професора Ю.В. Пилипенка, Херсонський державний аграрно-економічний університет. 

Це відбувається паралельно з заморозками, посухою, осушенням Каховського водосховища, відсутністю зрошення, відбувається спалювання ворогом залишків посівів.

Читати по темі: Друга річниця Каховської катастрофи – наслідки та результати комплексних досліджень (частина 1)

«Ґрунтова волога на критично низькому рівні, тріщини в ґрунті по всім полям під залишками посівів озимини сягають 3-5 см. Розвиток посівів пізніх ярових культур за відсутності вологи призупинився. За весь травень випало 20-25 мм дощу, в прибережній території осушеного Каховського водосховища сума опадів склала 4-6 мм. Урожайність буде мізерна, та ще й випалюються дронам посіви, багато пожеж і диму», — каже Віталій Пічура

За його словами, фермери намагаються врятувати поля від пожеж, локалізувати їх, відрізаючи осередки пожеж дискуванням, але спека, великі площі сухостою і приліт нових ворожих дронів ускладнюють роботу. Збитки збільшуються за геометричною прогресією.

«На сьогодні вигоріло близько 15 тис га посівів. Пошкоджені посіви правобережжя видно на супутникових знімках. Навіть не знаю як фермери Херсонщини переживуть цей сезон і виживуть надалі», — зазначив він.

Згідно з найбільш песимістичними оцінками, врожай зернових культур в Україні в поточному році може зменшитися на 10% — приблизно до 51 млн тонн порівняно з 56,7 млн тонн у 2024 році.Такий прогноз озвучив міністр аграрної політики та продовольства України Віталій Коваль.

«Нас чекає складний сезон. Аномально тепла зима, спочатку не було вологості, потім тривалі дощі затримали посівну кампанію в деяких регіонах на два тижні. Тому ми очікуємо скорочення врожаю. Найбільш негативний прогноз — мінус 10%. За очікуваннями, урожай зернових — мінус 10%, олійних — мінус 5%. Це точно не провал, але, сподіваємось, ми все зберемо», — сказав міністр.

Найбільше постраждали посіви озимих та подекуди пізніх культур в південних і південно-східних регіонах України.

Яка ситуація з озимими та пізніми культурами, вологозабезпеченням грунту та посухою в різних регіонах країни, дізнавався у аграріїв та профільних асоціацій SuperAgronom.com.

Ми у Telegram

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

За даними Всеукраїнської аграрної ради, аграрії Бериславського району Херсонщини зіткнулися з рекордною посухою.

«Сьогодні виникла криза безпрецедентного масштабу. Сільгоспвиробники Херсонщини зіштовхнулися з наслідками катастрофічної посухи (такої посухи аграрії не пам’ятають за всі роки незалежності України), спричиненої: різкою кліматичною зміною після знищення Каховського водосховища; аномально високими температурами в березні; практично повною відсутністю опадів навесні; пізніми квітневими заморозками», — розповів Андрій Дикун,президент ВАР.

За попередніми оцінками, в регіоні загинуло понад 55 тис. га посівів, а прямі збитки вже перевищили мільярд гривень. 

«В багатьох господарствах повністю знищена насіннєва база, восени немає чим сіяти, частина підприємств вже перебуває на межі банкрутства і без наявності державної підтримки призведе до повного їх банкрутства та втрати робочих місць», — зазначили в асоціації.

ВАР просить уряд вирішити питання щодо негайного надання державної підтримки господарствам Херсонської області задля їх порятунку.

Стан посівів на Херсонщині, с. Трифонівка, фото надала Вікторія Шангар

Читати по темі: Фоліарні обробки рослин під час стресу: коли допомога перетворюється на шкоду

Андрій Дикун поділився в соцмережах відео з полів Херсонщини, наданими аграріями регіону.

«Колос несформований, розвиток рослини закінчений станом на сьогодні. Це Херсонська область. Поля, що мали б колоситися — вигоріли ще до початку літа. Урожай загинув. Земля тріскається. Кажуть, що такого не було за останні 25 років», — коментує він.

Така ж ситуація через посуху в Миколаївщині. Учасники ВАР надсилають відео з полів, де було вкладено так багато роботи, ресурсів, натомість — жахлива ситуація, що може призвести до зупинки роботи господарств.

У Миколаївській області понад 80% посівів озимих втрачені через посуху. Ситуація, що склалася, становить загрозу для економіки та продовольчої безпеки регіону. На жаль, без оперативного втручання держави частина господарств може не дожити до наступної посівної.

«В Баштанському районі Миколаївської області, на межі з Бериславським районом Херсонської області, така сама ситуація. Ми знаходимося в таких самих умовах, як і Херсонщина, ситуація на полі така сама. Зернові вже як сіно, соняшник на підході», — розповів Олександр Єрмолаєв, аграрій з Миколаївщини.

Не всюди на Миколаївщині ситуація настільки критична, як у вказаних районах. Зокрема, у Первомайському районі, каже аграрій Микола Кравцов, у великих фермерських господарствах посіви в різному стані, не обійшлося без підмерзання, дехто навіть планува передисковувати ріпак, але вчасно пішли дощі і він «поправився», хоч запланованої  урожайності вже не буде.

«За своїми спостереженнями я дійшов висновку, що не потрбіно поспішати з сівбою озимої пшениці: я свою сіяв 11 жовтня і вона після повернення весняних заморозків померзла. А сусід сіяв тим же насінням 17 листопада, в зиму пшениця увійшла не розкущеною і навесні післ повернення весняних заморозків вона взагалі не підмерзла», — розповів він.

Посуха негативно вплинула на урожай озимих і в Дніпропетровській, Запорізькій та Донецькій областях. Про те, що відбувається на полях регіонів, повідомив  Сергій Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group.

«Я відповідаю за Донецьку, Запорізьку, Дніпропетровську область. Що стосується стану озимих: ріпаку майже не залишилось в нашому регіоні. Тричі були приморозки по різним районам. Один в квітні і два в травні. Останній приморозок був десь 23 травня. Який добив останній ріпак. Той, що залишився, я думаю, що де зрошення, там може ще візьмуть 3-4 т/га. А там, де не на зрошуваних полях, там мабуть від 0,5 до 1,5 т/га. По пшеницям також пройшли приморозки тричі. Вдарило останній раз по виходу колосу. В доброму стані десь 30-40% посівів. Є поля, де були приморозки і не було опадів, то пшеницю передискували. Бо вона навіть не викинула колос. Де немає вологи, передискували поля, зараз дощ пішов місцями, подекуди пересівали ті поля соняшником, десь просом. Там, де вологи недостатньо, залишили такі поля під парами. Така ситуація практично в усіх районах вказаних областей. Тобто майже по усіх районах приморозки пройшли смугами. Є господарства, де одні поля загинули, а інші практично не постраждали, тобто, скажімо, 50/50», — повідомив фахівець.

У соцмережах також можна знайти повідомлення з окупованого Мелітопольського району: пшениця «згоріла» і там, практично всі посіви довелося задискувати.

Дивитись відео

Одещина також постраждала від погодних умов цієї весни. Але в регіоні немає настільки критичних проблем, як на Херсонщині та Миколаївщині, кажуть аграрії.

«В нас теж були пошкодження посівів, 7 квітня почалися морози, які трималися 5 днів. Було -3С, місцями -5 С, чотири ночі поспіль. Думали, що ріпак загине, адже якраз йшла фаза бутонізації і така температура була критична. Потім пішли дощі, через 2 тижні, випало 45 мм опадів. Оці опади нас практично врятували. Принаймні, ріпак відновився, у пшениці є колос. Врожай буде невеликий, місцми люди взагалі передисковували. А з 1 червня неначе хтось натиснув кнопку, почалася спека 37С і тримається по сьогодні. Якщо так буде й далі, думаю, через два тижні вже будуть жнива. Перші підуть ячмені, потім горох, ріпак, а далі вже й пшениця», — розповів Павло Павленко, головний агроном СФГ «Родничек» Білгород-Дністровського району Одеської області.

А в іншому районі Одещини пошкодження посівів було менш значним. Озима пшениця, сорту ОСПІ Пріор, яку у відділку Дібрівка ТОВ «Ясні Зорі» в Подільському районі Одеської області, що входить до складу Tekom Agro Group, посіяли в першій декаді жовтня, вже у фазі наливу зерна. За словами лінійного агронома відділення Павла Глушка, стан рослин оцінюється як добрий. І поки що те підвищення температур, яке спостерігається в зоні розташування відділення господарства, не кричне, як для даного періоду розвитку озимої пшениці. Вологи в грунті вдосталь.

«Зниження температури в квітні наша озима пшениця перенесла досить стійко з невеликим стресом. Після приморозків ми провели увесь необхідний комплекс по захисту та підживленню, зокрема вчасний фунгіцидно-інсектицидний захист з додаванням листового підживлення - карбамід та сульфат амонію. Зараз прогресує на пшениці борошниста роса, але ми своєчасно спрацювали фунгіцидом, тому посівам нічого не загрожує», — говорить фахівець.

Стан посівів у ТОВ «Ясні Зорі» в Подільському районі Одеської області

На Харківщині ситуація краща, проте і тут спостерігаються ознаки ґрунтової посухи. Агрометеорологічні умови для вегетації сільськогосподарських культур протягом більшої частини місяця були переважно задовільними. Проте наприкінці травня ситуація ускладнилася: відсутність ефективних опадів, висока денна температура та низька вологість повітря сприяли появі суховійних явищ.

Це призвело до ущільнення та висихання верхніх шарів ґрунту, що ускладнило розвиток пізніх культур. У центральних та південно-західних районах області почали формуватися ознаки ґрунтової посухи.

У південних та південно-західних районах, де в останні дні місяця пройшли дощі, вологозапаси ґрунту частково поповнилися.

Читати по темі: Юрій Третяк: Ад'юванти і біостимулятори мінімізують негативні фактори у ході вегетації, на які ми не можемо вплинути

У третій декаді травня, дещо раніше звичайного, в озимини почалося колосіння та цвітіння. В ячменю тривав ріст стебла та формувався колос, у гороху з’являлися суцвіття, а в окремих районах — уже почалося цвітіння. Гречку сіяли, на раніше засіяних ділянках з’явилися сходи.

Вчені фіксують зсув погодних умов, прогнозують у Харківській області зміну структури посівних площ та порівнюють теперішній агроклімат регіону з одеським 25 років тому.

Подекуди на Харківщині також згоріли посіви пшениці, як і у більш південних регіонах.

«Волога в нас уже закінчилась. У вихідні не їздив по полях, приїхав після вихідних, пшениця вже згоріла. Зерно якесь налилось, але не те, що хотілося б. в землі великі тріщини і пшениця вже жовтіє, велика біда з опадами в цьому році. Взагалі вже немає листків на пшениці, прапорцевий листок вже догорає. Оце така пшениця в Харківській області», — каже Сергій Конончук,аграрій з Хаківської області.

Є проблеми зі станом посівів і на Черкащині. Олександр Балабуха показав ситуацію на Черкащині в Золотоніському районі ще в травні. 

Зараз вже розповів, що посіви задискували і фермер посіяв сою. 

Аграрії з Вінниччини розповідають, що більшої шкоди посівам озимих завдали приморозки, аніж посуха.

«У нас у Вінницькому районі пшениця озима в хорошому стані, за травень випало 150 мм опадів. 40 га пшениці примерзли, але відійшли. Ріпак озимий гірший. З осені пізно зійшов, але перезимував, а от весною зазнав пошкоджень морозом, проте дощі його відновили. Великого врожаю не чекаємо, розраховуємо на 2,5-3 т/га», — повідомив Василь Ткаченко, головний агроном СФГ «Відродження».

Натомість на Кіровоградщині аграрії відзначають досить непоганий стан посівів.

«В останні роки тут проблеми з опадами. Але сезон 2025 здивував. Аграрії оцінюють стан озимих зернових на тверду четвірку. Дощі дуже покращили ситуацію. Є господарства, де ріпак довелось передисковувати. Але він більше постраждав від приморозків», — повідомили вони.

Директор Інституту зернових культур Владислав Черчель заявив, що поєднання посухи та холодів спричинило різкі регіональні контрасти в розвитку посівів. На півдні та сході через сильну посуху й тепловий стрес можливе передчасне завершення вегетації та ранні жнива. Натомість у західних і північних регіонах низькі температури можуть затримати дозрівання, що призведе до пізнього старту збиральної кампанії.

Посуха на Херсонщині, фото надав Олександр Киричишин

Поточна посівна кампанія проходить за умов найхолоднішого травня за останні два десятиліття: температури були на 4–6°C нижчими за норму, а часті заморозки затримали вегетацію.

Водночас південні та східні регіони потерпають від тривалої посухи, що погіршило дефіцит вологи у ґрунті. Українські метеорологи попереджають про наближення хвиль спеки до +40°C та можливі торнадо, що створює додаткові ризики для ключових культур, таких як кукурудза, соя та соняшник, під час критичних фаз розвитку. Нестабільна погода в червні буде вирішальною для остаточного графіка жнив.

Стан посівів озимої пшениці на Херсонщині, фото надав Микола Охотенко

Ще до посухи свій «внесок» у стан посівів внесли заморозки, які цього року були пізніми та тривалими. Через нетипово холодний травень та декілька хвиль заморозків у багатьох регіонах постраждали не лише плодові і ягідні культури, а й зернові, картопля, посіви ріпаку та сої.

Як розповів народний депутат України Дмитро Соломчук, через холоди аграрії змушені пересівати десятки тисяч гектарів.

«Багато фермерів поспішали з посівною. Наразі вони пересівають культури, бо вони повимерзали. Десятки тисяч гектарів наразі пересіваються», — пояснив нардеп.

Як розповів голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Рівненщини Андрій Кузьмич, доволі непроста ситуація через заморозки з технічними культурами, зокрема ріпаком.

«Деякі фермери попри цвітіння заорюють цю культуру в ґрунт. Адже є обмерзання. Тому можна прогнозувати, що ціна на ріпак цього року буде високою. Те саме стосується сої. Вона вже зійшла в багатьох господарствах і примерзла. Тому її будуть пересівати. А це додаткові незаплановані витрати», — пояснив Андрій Кузьмич.

Читати по темі: Весняні приморозки ще тривалий час будуть супутником весняно-польових робіт: як пристосуватися?

Ще на початок травня новини з регіонів були переважно такими:

•       Пересів ріпаку, недобір урожаю кукурудзи та соняшнику, пошкоджена пшениця — наслідки заморозків на півдні
•       Ранні посіви ярих значно постраждали через заморозки: частина полів буде пересіватись
•       На Кіровоградщині вимерзла розсада огірків, помідорів та посаджена картопля
•       Заморозки вдарили по ріпаку, деякі поля вже дискують

А під кінець травня та в перші дні червня почали надходити повідомлення про посуху та загибель рослин і цілих посівів через критичний дефіцит вологи. Тож на високі врожаї озимих культур цьогоріч розраховувати не доводиться.

Стан посівів на Херсонщині, ФОП Чередніченко, Високопільська СТГ

Аналітики УкрАгроКонсалт підтверджують, що врожайність зокрема озимого ріпаку очікується нижчою через втрати посівів, до яких призвели несприятливі погодні умови.

«Актуальним стає більш песимістичний сценарій, згідно з яким урожай ріпаку буде мінімальним за останні чотири сезони», — зазначили аналітики.

Серед основних факторів, що обумовлюють зниження врожайності ріпаку: зменшення потенціалу врожайності через несприятливі погодні умови; часткове дискування посівів; порушення термінів проведення агротехнологічних робіт.

Стан посівів на Херсонщині, ФОП Абраамян Армен